Проект програми для громадського обговорення
Про програму Впровадження політики міжсекторного партнерства і залучення громадських структур у процеси підготовки та реалізації місцевих програм й розвитку громад Дніпропетровського району на 2011-2012 роки
Відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", “Про статус депутатів місцевих рад”, керуючись указами Президента України від 31 липня 2004 року № 854/2004 “Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”, від 15 вересня 2005 року № 1276 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”; від 30 серпня 2001 року №749/2001 “Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні”, від 1 серпня 2002 року №683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”, розпорядження Кабінету Міністрів ‘‘Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства” № 1035-р від 21 листопада 2007р., Постанова Кабінету Міністрів № 1302 від 26 листопада 2009 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, рішення сесії обласної ради “Про обласну програму підвищення рівня міжсекторного партнерства заради розвитку місцевих громад на 2006-2010рр.” № 724-30/ІV від 23 грудня 2005року та з метою зміцнення гарантій реалізації громадянами конституційного права, розвитку громадського суспільства, підвищення ефективності роботи місцевих рад, збільшення можливості, в межах своїх повноважень, задовольняти потреби територіальних громад, створення умов для підвищення рівня залучення громадськості до співпраці з органами місцевого самоврядування, а також розвитку громадської ініціативи та вирішення територіальною громадою питань місцевого значення, районна рада вирішила:
1. Затвердити програму Впровадження політики міжсекторного партнерства і залучення громадських структур у процеси підготовки та реалізації місцевих програм й розвитку громад Дніпропетровського району на 2011-2012 роки згідно з додатком 1.
2. Впровадити у практику механізми міжсекторного партнерства та участі громадськості у вирішенні важливих питань місцевого значення шляхом створення Громадської ради у районі (типове положення в додатоку 2) та використання механізмів соціального замовлення (додаток 3).
3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування району розробити та затвердити відповідні сільські та селищні програми сприяння розвитку та підтримці ефективної політики для місцевих громад і розширення участі громадян та їх об’єднань у формуванні і реалізації державної політики, вирішенні важливих питань місцевого значення.
4. Контроль за виконанням цього рішення доручити постійній комісії ...
Голова районної ради В.Я. ЛінськийПАСПОРТ
Районної програми впровадження політики міжсекторного партнерства і залучення громадських структур у процеси підготовки та реалізації місцевих програм й розвитку громад Дніпропетровського району на 2011-2012 роки
1. Назва: Районна програма впровадження політики міжсекторного партнерства і залучення громадських структур у процеси підготовки та реалізації місцевих програм й розвитку громад Дніпропетровського району на 2011-2012 роки (далі – Програма).
2. Підстава для розроблення: закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", “Про статус депутатів місцевих рад”, керуючись указами Президента України від 31 липня 2004 року № 854/2004 “Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”, від 15 вересня 2005 року № 1276 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”; від 30 серпня 2001 року №749/2001 “Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні”, від 1 серпня 2002 року №683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”, розпорядження Кабінету Міністрів ‘‘Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства” № 1035-р. від 21 листопада 2007 р., Постанова Кабінету Міністрів № 1302 від 26 листопада 2009 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, рішення сесії обласної ради “Про обласну програму підвищення рівня міжсекторного партнерства заради розвитку місцевих громад на 2006-2010рр.” № 724-30/ІV від 23 грудня 2005року.
3. Місцевий замовник: районна рада
4. Відповідальні виконавці: районна адміністрація, громадські та благодійні організації.
5. Мета: сприяння ефективному розвиткові територіальних громад, розв’язанню нагальних соціальних проблем, становленню громадянського суспільства шляхом формування регіональної політики міжсекторного партнерства та розробки ефективних механізмів її реалізації
6. Строки виконання: 2011 – 2012 роки
7. Етапи виконання: три
8. Загальні обсяги та джерела фінансування: для фінансового забезпечення виконання Програми можуть залучатися в установленому законодавством порядку кошти державного та місцевих бюджетів, благодійні внески юридичних і фізичних осіб та кошти з інших джерел фінансування, не заборонених чинним законодавством. Виконання Програми на районному рівні не потребує залучення коштів районного бюджету. Для реалізації основних заходів Програми залучатимуться кошти районних та місцевих бюджетів, а також гранти вітчизняних і міжнародних благодійних фондів та організації
9. Очікувані результати виконання: реалізація Програми сприятиме:
впровадженню базової моделі регіональної політики міжсекторного партнерства на території Дніпропетровського району;
консолідації зусиль та налагодженню взаємовигідного співробітництва між трьома секторами заради досягнення цілей місцевого розвитку;
вирішенню актуальних соціальних проблем місцевих громад за допомогою механізмів міжсекторного партнерства;
підвищенню рівня участі громадських організацій та бізнесових структур в процесі прийняття рішень й вироблення політики органами місцевої влади;
здійсненню постійного міжсекторного діалогу на рівні територіальних громад на основі розробки й реалізації місцевих стратегій соціально-економічного розвитку, а також вирішення оперативних питань;
підвищенню якості адміністративних і соціальних послуг, що надаються органами місцевої влади територіальній громаді;
посиленню соціальної відповідальності бізнес–структур, мотивації щодо участі у вирішенні актуальних соціальних проблем місцевих громад;
підвищенню рівня прозорості та відкритості діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування.
10. Контроль за виконанням: постійна комісія районної ради з питань………
Додаток 1
ПРОГРАМА
Впровадження політики міжсекторного партнерства і залучення громадських структур у процеси підготовки та реалізації місцевих програм й розвитку громад Дніпропетровського району на 2011-2012 роки
1. Загальні положення
1.1. Основні терміни, використані в цій Програмі.
В районній програмі впровадження політики міжсекторного партнерства і залучення громадських структур у процеси підготовки та реалізації місцевих програм й розвитку громад Дніпропетровського району на 2011-2012 роки (далі – Програма) основні терміни мають таке значення:
Міжсекторне партнерство – це конструктивна взаємодія трьох секторів суспільства (місцевої влади – бізнесу – громадських структур) з метою вирішення актуальних соціальних проблем, яка є взаємовигідною кожній із сторін та територіальній громаді в цілому.
Перший сектор – до нього входять державні органи усіх трьох гілок влади.
Другий сектор вміщує в себе державні та недержавні комерційні структури, головною метою яких є отримання прибутку шляхом виробництва товарів та надання послуг.
Третій сектор. В поняття “третій сектор” традиційно включають громадські організації, асоціації, спілки, благодійні фонди, органи самоорганізації населення, політичні партії, профспілки.
Громадська експертиза – здійснюється експертними комісіями або громадськими експертними організаціями з аналізу та оцінки впливу господарської або іншої соціально-інноваційної діяльності, нормативних та інших управлінських рішень на умови життя й реалізацію прав та законних інтересів громадян.
Адміністративні послуги – ті, що надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Соціальні послуги – комплекс послуг, спрямованих на надання допомоги людям, які потребують допомоги у складних життєвих обставинах.
Соціально-інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на використання результатів наукових досліджень та розробок, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного чи іншого характеру.
Соціальні технології – це методи розв’язання соціальних проблем, спрямовані на формування умов життя та розвитку суспільства, суспільних відносин, соціальної структури з метою забезпечення потреб людини.
Районна політика міжсекторного партнерства – курс, обраний і дотримуваний районною владою, спрямований на досягнення консолідованої, взаємовигідної і конструктивної співпраці трьох секторів суспільства для вирішення нагальних соціальних проблем територіальної громади.
1.2. Поняття міжсекторного партнерства.
У Дніпропетровському районі налічується ___ територіальних громад, на території яких створено ___ рад, у тому числі 1 міська, ___ селищних та ___ сільських рад. Це великий організаційний та кадровий ресурс забезпечення сталого місцевого розвитку, здійснення зв’язків влади та громадськості, але його потенціал використовується не на повну потужність.
Тривалий час головними вадами на шляху розвитку місцевого самоврядування в Україні, підвищення активності і дієвості роботи депутатського корпусу вважали недосконалість законодавчої бази та брак фінансових ресурсів. Однак, протягом останніх років, ситуація кардинально змінилася. Президентом України були видані укази: «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 31 липня 2004 року №854;, “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” від 15 вересня 2005 року №1276 та Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження “Про схвалення Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства” № 1035-р від 21 листопада 2007р., Кабінет Міністрів України прийняв постанова «про додаткові заходи щодо забезпечення участі громадськості у фрмуванні та реалізації державної політики» № 1302 від 26 листопада 2009 р., обласна рада прийняла рішення “Про обласну програму підвищення рівня міжсекторного партнерства заради розвитку місцевих громад на 2006-2010рр.” № 724-30/ІV від 23 грудня 2005року. Ці документи суттєво доповнюють та розширюють чинну нормативно-правову основу діяльності органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, громадських організацій та об’єднань щодо участі у виробленні та здійсненні державної політики як на місцевому, так і загальнонаціональному рівні.
Ця програма спрямована на:
- вироблення та впровадження механізмів ефективної взаємодії органів влади, місцевого самоврядування та депутатів з громадою району;
- впровадження механізмів залучення громадськості до формування та реалізації державної політики і місцевих програм, для розробки ефективної місцевої політики;
- створення організаційних та нормативних умов для всебічної реалізації громадянами конституційного права для участі в управлінні державними справами;
- вироблення дієвих механізмів соціального замовлення, громадської експертизи та ефективної взаємодії з громадськими структурами.
Сприяння розробленню та впровадженню механізмів активного діалогу органів влади та громадськості, залучення громадян до процесів формування та реалізації державної політики і місцевих програм – це інвестування у стабільне політичне, соціальне та економічне майбутнє держави, у сталий розвиток та у суспільну злагоду.
2. Склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом Головна місія органів державної влади, у тому числі місцевого самоврядування, полягає у наданні управлінських послуг населенню. Цей концепт закладений в основу здійснення адміністративної реформи в Україні. На користь необхідності зміни парадигми державного управління свідчить також поява в суспільстві різних груп інтересів, що обумовлено незворотними процесами розвитку ринкової економіки, формуванням нових соціальних груп, зростанням ролі політичних партій та громадських організацій тощо. Це зумовлює необхідність вироблення ефективного механізму співпраці органів влади та неурядового сектора.
З іншого боку, має місце збереження колишньої адміністративної практики надмірного регулювання, побудови громіздкої вертикалі вироблення та ухвалення рішень, збереження анонімності та непрозорості цього процесу, відсутність належної уваги до громадської думки, місцевих потреб та інтересів. Така практика нікому не йде на користь, бо вона створює зайві конфлікти, підриває основи держави і суспільства.
Найбільш відчутно це відбивається на первинному рівні взаємовідносин держави та громадян.
Таким чином, основними завданнями органів місцевої влади повинні бути завчасне визначення потреб місцевих громад та вироблення ефективної політики щодо їх задоволення.
3. Мета та основні завдання програми
Метою програми є:
- створення ефективних механізмів розробки та впровадження політики для місцевих громад за участю громадськості;
- формування нової якості партнерських стосунків урядових та неурядових структур в процесі спільного вироблення рішень.
Основними завданнями програми у сфері розвитку та підтримки ефективної політики для місцевих громад і розширення участі громадян у вирішенні важливих питань місцевого значення є:
- впровадження механізмів визначення пріоритетних проблем територіальних громад;
- сприяння створенню органів самоорганізації населення та громадських організацій у районі та їх діяльності, спрямованої на поліпшення умов щодо самостійного вирішення територіальною громадою питань місцевого значення;
- впровадження механізму постійно діючих консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики;
- впровадження системи вивчення громадської думки та громадської експертизи проектів важливих рішень органів місцевого самоврядування;
- створення механізму соціального замовлення та його впровадження у практику роботи органів місцевого самоврядування району.
- Забезпечення ефективної роботи районної Громадської ради.
4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблемиОцінка ефективності діяльності органів місцевого самоврядування залежить не від наявності або відсутності тих чи інших проблем місцевого розвитку, а від здатності органів влади своєчасно реагувати на виникнення проблеми та спроможності віднайти прийнятний спосіб її розв’язання. Причиною накопичення чисельних проблем територіальних громад слід вважати брак політичної волі щодо їх розв’язання, відсутність необхідних сучасних знань та навичок щодо правильного реагування на проблеми, слабо розвинуті процедури вироблення та ухвалення місцевої політики за участю представників усіх зацікавлених сторін.
Основним шляхом реалізації програми є розробка відповідних нормативних процедур та механізмів ефективної політики для місцевих громад.
Засобами реалізації програми виступатимуть:
- науково обґрунтовані методи моніторингу та аналізу проблем місцевого розвитку;
- визначення пріоритетних напрямків діяльності органів місцевого самоврядування;
- стратегічне планування розвитку територій;
- здійснення консультацій з громадськістю у формі громадських слухань та Громадської ради;
- створення і розвиток нових форм партнерства місцевої влади з територіальними громадами для вирішення актуальних місцевих проблем через укладання соціальних контрактів з територіальними громадами, впровадження механізмів прийняття радами на себе зобов’язань і доручень мешканців громад;
- сприяння створенню фондів місцевих громад, фондів розвитку, тощо.
- проведення конференцій, семінарів, “круглих столів”, фокус-груп, опитувань, узгоджувальних засідань, публікація інформації, інших форм інтерактивного спілкування.
5. Строки та етапи виконання програми
Програма впровадження політики міжсекторного партнерства і залучення громадських структур у процеси підготовки та реалізації місцевих програм й розвитку громад Дніпропетровського району на 2011-2012 роки.
Заходи з реалізації програми будуть здійснені у три етапи.
І етап – 2011 рік:
- створення механізму моніторингу та визначення пріоритетних проблем територіальних громад;
- створення районної громадської ради;
- визначення проблем територіальних громад;
- налагодження системи взаємодії органів місцевого самоврядування з органами самоорганізації населення, громадськими організаціями;
- проведення навчання депутатів, працівників органів місцевого самоврядування та активістів громадських організацій та об’єднань формам і методам визначення та формування пропозицій ефективної політики;
- проведення підготовки до конкурсу на соціальне замовлення;
ІІ етап – 2011 рік.
- розробка пропозицій територіальних громад щодо розв’язання резонансних проблем місцевого значення;
- формування проектів стратегічного планування територій;
- проведення громадських слухань щодо визначених проблем та вироблених пропозицій;
- пошук та забезпечення фінансування розроблених та ухвалених проектів;
- проведення конкурсу на соціальне замовлення;
- затвердження проектів.
ІІІ етап – 2012 рік.
- реалізація затверджених проектів;
- здійснення громадського моніторингу та контролю за ходом виконання рішень;
- оцінювання досягнутих результатів.
- здійснення інформаційного забезпечення реалізації всіх етапів програми.
6. Джерела та порядок фінансування Програми.Для виконання заходів, передбачених Программою, можуть використовуватись кошти, залучені в порядку діючого законодавства – це кошти державного та місцевого бюджетів, благодійні внески юридичних і фізичних осіб та кошти з інших джерел фінансування, що не заборонені чиним законодавством.
7. Організація управління та контролю за ходом виконання програми.
Організація виконання програми покладається на району, міську, сільські та селищні ради, району державну адміністрацію, громадські та благодійні організації.
Строки та форми звітності: щорічне публічне інформування громад району про хід виконання програми.
8. Очікувані кінцеві результати.Створення механізму співпраці депутатів усіх рівнів, працівників органів місцевої влади та представників громадських структур в процесі вироблення ефективних рішень щодо розв’язання місцевих проблем.
Формування нової генерації керівників громадських структур, органів місцевого самоврядування, депутатів, які здатні за допомогою сучасних методів управління, знань та навичок розробляти і впроваджувати плани стратегічного розвитку територіальних громад.
Покращення якості життя територіальних громад.
Удосконалення процесів вироблення політики щодо проблем територіальних громад, підвищення адміністративної та загальнополітичної культури учасників процесу.
Формування моделі стійкого соціального та політичного партнерства на місцевому рівні.
Покращення інвестиційної привабливості району та залучення іноземних інвестицій.
Сприяння розвитку в районі осередків інститутів громадянського суспільства, надання їм організаційних та нормативних можливостей для участі в розробці та успішній реалізації суспільно важливих місцевих проектів.
Додаток2
 | Затверджено:
на Громадських Зборах
______________________________
______________________________
Протокол № 1
від „___”________2010 року |
ПОЛОЖЕННЯ
про громадську раду при Дніпропетровській районній раді
1. Громадська рада при Дніпропетровській районній раді (далі - громадська рада) є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, що діє з метою забезпечення участі громадян і їх об'єднань в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії таких органів з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.
2. У своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями громадської ради є:
· сприяння створенню умов для всебічної реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;
· здійснення громадського контролю за діяльністю Дніпропетровської районної державної адміністрації;
· сприяння врахуванню Кабінетом Міністрів України, центральними і місцевими органами виконавчої влади громадської думки під час формування та реалізації державної політики;
· сприяння реалізації Кабінетом Міністрів України, центральними і місцевими органами виконавчої влади суспільно значущих громадських ініціатив.
4. Громадська рада відповідно до покладених на неї основних завдань:
· готує і подає органу виконавчої влади, при якому вона утворена, пропозиції щодо проведення консультацій з громадськістю, бере участь в їх організації;
· подає органу виконавчої влади, при якому вона утворена, під час проведення ним консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики обов'язкові для розгляду пропозиції та зауваження;
· здійснює громадський контроль за станом врахування органом виконавчої влади, при якому вона утворена, пропозицій та зауважень громадськості;
· вносить пропозиції щодо удосконалення діяльності органу виконавчої влади, при якому вона утворена, з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави та інтересів широких верств населення, захисту прав і свобод громадян та громадських об'єднань, проведення політичної реформи, формування стратегій національної безпеки, розроблення галузевих і регіональних програм, участі громадян у формуванні та реалізації державної політики, забезпечення прозорості і відкритості діяльності органів виконавчої влади, підвищення кваліфікації державних службовців;
· проводить громадську експертизу проектів нормативно-правових актів, що розробляються органом виконавчої влади, при якому вона утворена, і подає за її результатами пропозиції та зауваження;
- інформує громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання.
5. Громадська рада з метою виконання покладених на неї завдань має право:
· утворювати постійні та тимчасові робочі органи (комітети, комісії, експертні групи) відповідно до напрямів її роботи;
· залучати до роботи ради працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представників вітчизняних та міжнародних експертних і наукових організацій, підприємств і установ (за згодою їх керівників), а також окремих фахівців;
· організовувати і проводити семінари, конференції, засідання за круглим столом та інші заходи.
Члени громадської ради з метою виконання покладених на неї завдань мають право:
· отримувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідну інформацію;
· брати участь у засіданнях і нарадах, що проводяться органом виконавчої влади, при якому утворена рада, а також у засіданнях урядових комітетів та Кабінету Міністрів України у разі розгляду питань, щодо яких рада має окрему думку;
· доступу до приміщень, в яких розташовано орган виконавчої влади, при якому утворена рада.
Громадська рада при Дніпропетровській районній раді, до складу якої входить до семи осіб, формується шляхом рейтингового голосування за кандидатів під час щорічних зборів представників не менше ніж однієї четвертої від кількості зареєстрованих у відповідному регіоні громадських організацій.
Строк повноважень членів громадської ради - один рік.
6. Громадську раду очолює голова, який обирається шляхом рейтингового голосування членами ради з їх числа на засіданні ради строком на один рік.
Голова громадської ради має заступників, які обираються з числа членів ради за його поданням шляхом рейтингового голосування членами ради на її засіданні.
7. Голова громадської ради:
· організовує діяльність громадської ради;
· скликає та організовує підготовку її засідань;
· підписує документи від імені громадської ради;
· представляє громадську раду у взаємовідносинах з Кабінетом Міністрів України, центральними і місцевими органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації.
8. Громадська рада провадить свою діяльність відповідно до затвердженого нею плану роботи.
Основною формою роботи громадської ради є засідання, що проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на квартал. Позачергові засідання громадської ради можуть скликатися за ініціативою двох третин від загального складу її членів.
Засідання громадської ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як половина її членів.
У засіданнях громадської ради можуть брати участь керівники місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування.
9. Рішення громадської ради приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні ради. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Рішення громадської ради враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій роботі. У разі прийняття громадською радою рішення щодо необхідності доопрацювання проекту нормативно-правового акта такий акт доопрацьовується за участю громадської ради.
Додаток 3
до рішення районної ради
від
№
Етапи впровадження механізмів соціального
замовлення
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Етапи впровадження соціального замовлення в Дніпропетровському районі визначають правові, організаційні та фінансові основи соціального замовлення.
1.2. Основні терміни:
соціальне замовлення – комплекс заходів організаційно-правового характеру, спрямованих на вирішення соціальних проблем у масштабах окремої адміністративно-територіальної одиниці, які здійснюються недержавними організаціями за рахунок коштів бюджету та інших джерел на основі соціального контракту з органами державної влади або місцевого самоврядування. При цьому вирішення соціальних проблем здійснюється, як правило, за допомогою цільових соціальних проектів, а виконавець соціального замовлення визначається на конкурсній основі;
цільова соціальна група – сукупність людей, які об’єднані змістом та характером спільної діяльності, місцем мешкання, перебування, соціальним статусом, національністю, статтю, освітою та ін.;
соціальні потреби – сукупність потреб та інтересів громадян, що об’єднані за територіальною, віковою, соціальною та іншими ознаками;
соціальна проблема - незадоволені повністю або частково соціальні потреби та інтереси членів територіальної громади, сформульовані в узагальненому вигляді як соціальне завдання для вирішення;
мета соціального замовлення - задоволення соціальних потреб цільової соціальної групи шляхом вирішення соціальної проблеми;
соціальний проект – комплекс взаємопов’язаних за строками, ресурсами та виконавцями заходів, спрямованих на вирішення однієї з соціальних проблем;
суб’єкти, відповідальні за вирішення соціальної проблеми – районна рада;
орган відповідальний за впровадження соціального замовлення (замовник) - районна державна адміністрація;
виконавець соціального замовлення (виконавець) – недержавна організація або ініціативна група (спільно з селищною, сільськими радами), яка перемогла у конкурсі претендентів та з якою укладено соціальний контракт на виконання соціального замовлення;
співвиконавець соціального замовлення (співвиконавець) – юридична або фізична особа, яка залучається виконавцем соціального замовлення на договірних засадах для виконання певних робіт по здійсненню соціального замовлення;
координатор соціального проекту – районна рада;
спонсор соціального замовлення (спонсор) – юридична або фізична особа, яка приймає участь у здійсненні соціального замовлення на благодійних засадах, надаючи для цього додаткові ресурси на основі договору з виконавцем соціального замовлення;
недержавні організації (НДО) – громадські, благодійні організації, органи самоорганізації населення та інші юридичні особи створені відповідно до законодавства України, які не підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (не є державними та комунальними суб’єктами);
соціальний контракт – договір, який укладається між органом відповідальним за впровадження (замовником) та виконавцем соціального замовлення і в якому визначаються економічні, правові обов’язки та права сторін і регулюються взаємовідносини замовника та виконавця;
основні ресурси соціального замовлення – фінансові, матеріальні та інші ресурси, якими від імені суб’єкта, відповідального за вирішення соціальної проблеми, розпоряджається замовник соціального замовлення. За умовами соціального контракту об’єм основних ресурсів є лише частиною всього об’єму ресурсів, які необхідні для здійснення соціального замовлення;
додаткові ресурси соціального замовлення - фінансові, матеріальні та інші ресурси, які додатково до основних ресурсів направляються на здійснення соціального замовлення. Об’єм додаткових ресурсів обумовлюється у соціальному контракті.
Залежно від масштабу соціальних проблем, для вирішення яких використовується механізм соціального замовлення, встановлено такі рівні застосування соціального замовлення:
районне соціальне замовлення;
сільське, селищне соціальне замовлення.
1.3. Етапи впровадження соціального замовлення розроблені на основі Конституції України, Цивільного кодексу України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ”Про поставки продукції для державних потреб”, “ Про об’єднання громадян», «Про органи самоорганізації населення»,“Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, “Про соціальні послуги” та Указу Президента України від 1 серпня 2002р. № 683 “ Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”, постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002р. № 1302 “ Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади”, рішення сесії Дніпропетровської обласної ради від 23 грудня 2005 року № 724-30/ІV Про обласну програму підвищення рівня міжсекторного партнерства заради розвитку місцевих громад на 2006-2010 рр. та інших нормативно-правових актів.
2. ГОЛОВНА МЕТА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВПРОВАДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАМОВЛЕННЯ
Соціальне замовлення, як організаційно-правова форма взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з недержавними організаціями та ініціативними групами, застосовується з метою реалізації системи заходів правового, економічного, соціального, медичного, освітнього, культурологічного та організаційного характеру, спрямованих на створення умов соціального захисту населення, посилення взаємодії органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і громадських об’єднань, органів самоорганізації населення, мешканців району, підвищення їх ролі у суспільному житті, вирішенні соціальних проблем громад.
2.1. Основними завданнями соціального замовлення є:
підвищення рівня адресності та масовості надання соціальних послуг;
підвищення ефективності використання бюджетних та не бюджетних коштів для вирішення соціальних проблем;
залучення додаткових ресурсів у соціальну сферу;
адекватний, збалансований перерозподіл соціальної відповідальності між державою та суспільством;
підвищення довіри населення до влади.
3. ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМСоціальна політика району щодо впровадження соціального замовлення спрямована на створення передумов для стабільного зростання рівня соціального захисту населення, залучення громадськості та додаткових ресурсів до вирішення соціальних проблем.
Розвиток системи надання соціальних послуг та вирішення соціальних проблем можливі на основі соціального партнерства недержавних організацій, ініціативних груп населення та органів державної влади, місцевого самоврядування.
3.1. Соціальне замовлення здійснюється засадах ефективності та інноваційності, а саме:
- пріоритетності актуальних соціальних проблем, що вирішуються із застосуванням соціального замовлення;
- комплексності у підході до вирішення соціальних проблем;
- поєднання бюджетного, позабюджетного та інших видів фінансування;
- конкурсності у визначенні виконавців;
- гласності та відкритості усіх процедур;
- широкого використання громадських ресурсів;
- поєднання ініціативи виконавців з їх відповідальністю та додержання умов соціального контракту.
3.2. Соціальне замовлення, як механізм вирішення соціальних проблем, застосовується, як правило, у тих галузях соціальної сфери, гострота та резонанс соціальних проблем у яких максимальні і де участь недержавних організацій може бути найбільш ефективною. Основними напрямками реалізації соціального замовлення є наступні рекомендовані сфери застосування соціального замовлення:
v Соціальний захист населення, включаючи такі найбільш уразливі категорії громадян:
-ветерани війни та учасники бойових дій;
-ветерани праці та інші громадяни похилого віку;
-інваліди;
-потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи;
-сім'ї з дітьми та малозабезпечені сім'ї;
-багатодітні сім'ї;
-самотні матері;
-безпритульні діти;
-жертви незаконних репресій;
-військовослужбовці та члени їх сімей;
-особи без визначеного місця проживання та інші соціально незахищені громадяни.
v Соціальна допомога.
v Соціальна підтримка, включаючи соціально-психологічну підтримку, сприяння активному довголіттю та суспільній активності соціально уразливих категорій громадян.
v Соціальне обслуговування, в тому числі у стаціонарних установах.
v Зайнятість населення та регулювання ринку праці.
v Підтримка становлення та розвитку молоді.
v Підтримка дитячих та молодіжних ініціатив.
v Охорона навколишнього середовища.
v Організація екологічної освіти та виховання.
v Підтримка освіти та виховання.
v Підтримка здорового способу життя, охорона здоров'я населення.
v Відродження та розвиток національної культури та духовності.
v Розвиток фізкультури та спорту.
v Боротьба з алкоголізмом та наркоманією.
v Розвиток самоорганізації населення за місцем проживання.
v Охорона та утримання об’єктів культури, пам’ятників історії та архітектури.
v Правова просвіта та правовий захист населення.
v Підтримка діяльності громадських організацій, благодійних фондів, спрямованої на вирішення соціальних проблем.
v Збереження, вивчення та використання історико-героїчної спадщини.
v Боротьба з ВІЛ-інфекцією та СНІДом, соціальний захист постраждалих.
v Допомога у похованні малозабезпечених громадян, надання ритуальних послуг.
v Благоустрій населених пунктів та ін.
4. ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНОГО ЗАМОВЛЕННЯ
4.1. Визначення актуальних соціальних проблем
4.1.1. Механізм соціального замовлення застосовується для вирішення соціальних проблем, які відповідають наступним критеріям:
а) віднесені Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими нормативно-правовими актами до відання органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної виконавчої влади;
б) визначені, як пріоритетні в нормативних актах, актах органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади;
в) на даний час не вирішені або вирішуються недостатньо ефективно;
г) потенційно можуть бути вирішені або вже вирішуються силами або за участю недержавних організацій, ініціативних груп населення.
4.1.2. Пропозиції щодо включення в перелік актуальних соціальних проблем для роботи конкурсних комісій щодо підготовки та проведення конкурсів проектів та виконавців соціального замовлення, можуть подавати постійні та тимчасові комісії районної ради, депутатські групи, депутати всіх рівнів, виконавчі комітети селищної та сільських рад, районна державна адміністрація та її підрозділи, органи самоорганізації населення, підприємства, установи, організації та об’єднання громадян, що діють на території адміністративно-територіальної одиниці, органи, що відповідають за соціальне замовлення. Останній, спільно з конкурсною комісією, узагальнює ці пропозиції та надає на розгляд депутатам районної ради для затвердження на сесії районної ради.
4.2. Розробка цільових соціальних проектів
4.2.1. Розробка цільових соціальних проектів для їх подальшої реалізації із застосуванням соціального замовлення може виконуватися двома шляхами:
перший – шляхом конкурсного відбору найкращих варіантів цільових проектів, розроблених недержавними організаціями або ініціативними групами населення (з подальшим наданням переможцям права реалізації цих проектів як виконавцям соціального замовлення);
другий – шляхом розробки соціальних проектів силами розробників, призначених органами місцевого самоврядування чи місцевими органами виконавчої влади, в тому числі з числа недержавних організацій. В подальшому ці проекти будуть реалізовуватися недержавними організаціями на конкурсній основі із застосуванням соціального замовлення.
Соціальні проекти можуть бути реалізовані із застосуванням соціального замовлення тільки в цілому, без розподілу на частини.
5. Визначення виконавців соціального замовлення
5.1. Формування конкурсних комісій
5.1.1. Для підготовки та проведення конкурсів соціальних проектів та конкурсів виконавців соціальних замовлень створюється конкурсна комісія при районній раді у кількості 5-7 чоловік.
5.1.2. Персональний склад конкурсної комісії затверджується розпорядженням голови районної ради.
5.1.3. Конкурсну комісію очолює заступник голови по виконавчій роботі - керівник секретаріату районної ради.
5.1.4. До складу конкурсної комісії можуть входити представники постійних комісій районної ради, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, недержавних та наукових організацій, підприємств та установ.
5.1.5. Заступник і секретар конкурсної комісії обираються членами конкурсної комісії на першому засіданні, яке оформляється протоколом.
5.2. Організація і порядок роботи конкурсної комісії
5.2.1. Конкурсна комісія здійснює свою роботу у формі засідань, які проводяться за необхідністю, та правомочні, якщо в них бере участь не менше двох третин від загального складу її членів.
5.2.2. Рішення конкурсної комісії приймаються більшістю голосів від числа членів, що присутні на засіданні. При рівності голосів перевагу має варіант рішення, за який проголосував голова конкурсної комісії.
5.2.3. Рішення конкурсної комісії приймаються шляхом відкритого голосування.
5.2.4. Засідання конкурсної комісії проводяться відкрито. У засіданнях на запрошення комісії з правом дорадчого голосу можуть приймати участь експерти та інші особи, які не є членами комісії.
5.2.5. Матеріально-технічне забезпечення роботи конкурсної комісії здійснює координатор соціального проекту
5.2.6. Всі члени конкурсної комісії працюють у комісіях на громадських засадах.
5.3 Повноваження конкурсної комісії та її керівного органу
5.3.1. Конкурсна комісія:
а) розглядає та реєструє заяви, які надходять на конкурс, на підставах, передбачених цією Програмою та має право відмовляти заявнику в участі у конкурсі;
б) спільно з замовником готує пріоритетні актуальні проблеми для їх затвердження сесією районної ради;
в) розглядає пропозиції соціальних проектів, які надійшли від учасників конкурсу, та визначає з їх числа претендентів на реалізацію цільових соціальних проектів;
г) приймає рекомендації для виконавця соціального замовлення щодо складу співвиконавців з числа організацій, які приймали участь у конкурсі.
5.3.2. Голова конкурсної комісії:
- скликає засідання конкурсної комісії;
- головує на засіданнях;
- представляє конкурсну комісію у відношеннях з іншими суб'єктами соціального замовлення, а також з підприємствами, закладами, організаціями, які приймають участь у виконанні відповідного соціального проекту;
- підписує протоколи та інші офіційні документи конкурсної комісії.
5.3.3. Заступник голови конкурсної комісії:
- виконує обов’язки голови комісії у разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків з інших причин;
- виконує окремі доручення голови комісії.
5.3.4. Секретар конкурсної комісії:
- веде прийом заяв на конкурс;
- організує діловодство в комісії;
- веде протокол засідань комісії;
- підписує разом з головою конкурсної комісії протоколи засідань комісії.
5.4 Об'ява про конкурс
5.4.1. Конкурс соціальних програм та виконавців соціальних замовлень оголошується на підставі рішення районної ради . Об'ява про конкурс друкується у районній газеті.
5.4.2. Об'ява про конкурс повинна містити:
а) формулювання рекомендованих сфери соціальних проблем, на вирішення яких спрямовано конкурс;
б) вимоги до учасників конкурсу;
в) етапи та терміни проведення конкурсу;
г) терміни подачі документів;
д) термін реалізації проекту;
е) вимоги до документів, які представляються на конкурс;
ж) критерії відбору переможців конкурсу;
з) координати та режим роботи конкурсної комісії;
и) термін оголошення переможців конкурсу.
5.5. Відповідальні виконавці
5.5.1. Орган відповідальний за впровадження соціального замовлення на районному рівні (замовник) – районна державна адміністрація.
5.5.2. Заплановані виконавці: недержавні організації або ініціативні групи у співпраці з місцевою владою.
5.5.2.1. Ініціативні групи населення, проекти яких будуть фінансуватися через рахунок селищної, сільських рад району, що визначаються на конкурсній основі.
5.5.2.2. Недержавні організації, в статутах яких передбачена участь у вирішенні відповідних соціальних проблем, які зареєстровані і діють відповідно до чинного законодавства України, та мають печатку, особистий рахунок, й визначаються на конкурсній основі.
5.5.2.3. Тривалість практичної роботи недержавної організації , яка подає заяву на участь у конкурсі, у відповідній галузі соціальної сфери повинна бути не менше трьох місяців на момент закінчення строку подання заяв.
5.5.2.4. Недержавна організація допускається до участі у конкурсі при наявності гарантії, що вона в змозі зробити внесок організації самостійно або за допомогою спонсора в розмірі не менше 20 % від загальної суми проекту. Внесок може бути як у фінансовому вигляді, так і у матеріально-технічному або трудовому ресурсі.
5.5.2.5. Умовою участі недержавної організації у конкурсі є відсутність в неї заборгованості із сплати податків та відрахувань у державні цільові фонди.
5.5.2.6. У випадку, якщо недержавна організація, яка подає заяву на участь у конкурсі, не забезпечує виконання хоча б однієї з перелічених вище вимог, вона до участі у конкурсі не допускається.
5.6. Організація конкурсу соціальних проектів
5.6.1. Прийом заяв на участь у конкурсі проходить у термін, визначений в об'яві про конкурс. Секретар конкурсної комісії веде прийом документів за адресою та протягом часу, що вказано в об'яві.
5.6.2. Заяви та інші документи, що подаються на конкурс, повинні бути викладені українською мовою.
Для участі у конкурсі соціальних проектів необхідно подати у конкурсну комісію наступні документи:
а) заяву на участь у конкурсі:
- для організації - завірену печаткою організації;
- для ініціативної групи населення – завірену печаткою відповідної селищної, сільської ради
б) рекомендації державних органів, органів місцевого самоврядування, установ та недержавних організацій (якщо є);
в) резюме проекту (стислий опис);
г) соціальний проект;
д) копію Статуту організації;
ж) копію свідоцтва про реєстрацію;
з) довідку про відсутність заборгованості по податковим платежам та відрахуванням у державні цільові фонди.
е) ліцензію – у випадку, якщо виконання конкретного соціального замовлення потребує здійснення видів діяльності, що ліцензуються, а також інші документи, які підтверджують відповідність організації кваліфікаційним вимогам;
5.6.2.1.Резюме проекту (стислий опис), не повинен перевищувати дві сторінки. В резюме відображається:
- назва проекту;
- назва організації або склад ініціативної групи;
- координати недержавної організації;
- коротка історія організації, ініціативної групи;
- район, місто, селище, де буде проводитися проект;
- необхідна сума для проведення проекту;
- свій внесок;
- керівник проекту;
- мета проекту;
- актуальність та інноваційність проекту;
- завдання проекту;
- очікуванні результати;
5.6.2.2. Пропозиція щодо реалізації проекту із застосуванням соціального замовлення включає в себе:
· Постановку проблеми (коротка характеристика проблеми, яку пропонується вирішити завдяки реалізації проекту).
· Мету та завдання проекту (чітко сформульовані мета та завдання, а також основні напрямки реалізації, що відповідають завданням проекту).
· Цільову групу (характеризується цільова група проекту, демонструється можливий рівень більш широкого соціального впливу проекту у партнерстві/координації з іншими недержавними організаціями та іншими секторами).
· Опис діяльності за проектом ( стратегія реалізації завдань проекту і стислий виклад діяльності в межах проекту, яка здійснюватиметься для досягнення цих завдань).
· Географію проекту (визначення території, на яку поширюватиметься вплив проекту).
· Очікувані результати ( чітко сформульовані , конкретні, реалістичні й досяжні в рамках завдань проекту, а також відповідні критеріям, на підставі яких вимірюватиметься успішність проекту).
· Вплив проекту ( довгостроковий вплив проекту і його важливість для розвитку громадянського суспільства та вирішення соціальних проблем в регіоні).
· Моніторинг і оцінювання ( пояснення, яким чином буде оцінюватися вплив проекту за якісними та кількісними показниками).
· Інноваційність та оригінальність (оригінальні або інноваційні елементи, запропоновані у проекті).
· Життєздатність та самофінансування ( реалістичний план/перспективи продовження діяльності після закінчення проекту).
· Робочий план ( детальні, чітко сформульовані робочий план та графік заходів, що відповідають стратегії й завданням проекту).
· Економічну ефективність (можливість залучення сторонніх фінансових ресурсів і характеристика власного внеску – мінімум 20%).
5.6.2.3. Для участі в конкурсі соціальних проектів ініціативні групи обов’язково подають договір про партнерство з селищною, сільською радою.
5.6.3. До заяви додається підписаний заявником опис представлених документів (в двох примірниках). На одному з них, який залишається у заявника, при поданні заяви секретар конкурсної комісії робить відмітку про її реєстрацію конкурсною комісією, або відмову у реєстрації.
5.6.4.Всі документи мають бути надіслані поштою або передані кур’єром безпосередньо на адресу конкурсної комісії. Не приймаються заявки надіслані факсом Конкурсна комісія не повертатиме ніяких поданих заявок.
5.6.5. Заявник одержує відмову щодо участі у конкурсі в наступних випадках:
а) заяву на участь у конкурсі подано після закінчення встановленого для цього терміну;
б) у термін, встановлений для подання заяв, заявником не представлено всіх вище перелічених документів;
в) конкурсна комісія встановила факт надання заявником неправдивих або непевних відомостей про свою організацію.
5.6.6. Конкурсна комісія у триденний термін після одержання заяви повідомляє заявника про прийняття заяви до розгляду конкурсною комісією або йому направляється письмово мотивована відмова від участі у конкурсі.
5.6.7. По закінченні терміну прийняття заяв конкурсна комісія складає протокол про закінчення прийому заяв не пізніше наступного робочого дня та приймає рішення про дату наступного засідання. До протоколу включається перелік всіх зареєстрованих заяв з зазначенням найменувань організацій – заявників, а також перелік усіх випадків відмови у прийомі заяв з зазначенням причин відмови. Протокол затверджується підписом головуючого на засіданні конкурсної комісії.
5.6.8. Після затвердження протоколу про закінчення прийому заяв конкурсна комісія приймає рішення про дату наступного засідання, на якому розпечатує конверти з пропозиціями, які надійшли на конкурс.
5.6.9. Конкурсна комісія оцінює пропозиції, що надійшли, за наступними критеріями:
відповідність резюме соціальному проекту, який був представлений цими учасниками на конкурс;
відповідність соціального проекту вимогам, які висуваються до соціальних проектів, що реалізуються із застосуванням соціального замовлення;
можливість реалізації соціального проекту в реальних умовах;
економічного, соціального та іншого ефекту;
очікуваних результатів (передбачуваний вплив, можливості вигоди, витрати та перспективний вплив);
цільової групи, осіб та організацій, залучених до проекту, на яких проект має вплив;
прогнозованої ефективності використання коштів, наявності зовнішніх фінансових ресурсів та власного внеску ( у розмірі не менше 20%);
можливості продовження діяльності за проектом після його закінчення;
наявності ефективної моделі моніторингу та реалізації оцінювання впливу проекту;
інноваційності/оригінальності підходу у вирішенні соціальних проблем в регіоні.
5.6.10. При необхідності, конкурсна комісія організовує експертизу пропозицій силами залучених експертів.
5.6.11. Крім критеріїв, що наведені у п. 5.6.9, конкурсна комісія враховує організаційну, фінансову та матеріально-технічну спроможність учасника конкурсу, наявність в нього досвіду роботи у певній сфері та кадрів необхідної кваліфікації.
5.6.12. Пропозиціям, що надійшли, та учасникам – їх авторам, кожний член комісії виставляє у письмовому вигляді за відповідною формою свою оцінку. Секретар комісії узагальнює та сумує індивідуальні оцінки членів конкурсної комісії і по кожній номінації конкурсу оформлює зведену оцінювальну відомість.
5.6.13. За результатом розгляду всіх матеріалів конкурсна комісія по кожній номінації визначає переможця конкурсу, який одержує право укласти соціальний контракт із замовником соціального замовлення, як його виконавця після затвердження соціального проекту у встановленому порядку.
5.6.14. За підсумками конкурсу конкурсна комісія, спільно з замовником соціального замовлення, подає голові районної ради список соціальних проектів для розгляду та затвердження на сесії районної ради.
5.6.15. У своєму рішенні конкурсна комісія може дати рекомендації переможцю конкурсу щодо залучення до участі у здійсненні соціального замовлення як співвиконавців інших учасників конкурсу, які не стали переможцями, але запропонували на конкурс цікаві пропозиції.
5.6.16. Підсумкові протоколи складаються у трьох примірниках і підписуються усіма членами конкурсної комісії із збереженням за кожним права висловити у письмовій формі свою особливу думку, яка додається до протоколу.
5.6.17. По одному примірнику підписаних протоколів надається: голові районної ради та замовнику соціального замовлення для підготовки соціальних контрактів. Після затвердження соціальних проектів на сесії районної ради один примірник протоколу залишається в архіві конкурсної комісії.
5.7. Оприлюднення підсумків конкурсу.
Підсумки конкурсу публікуються у районній газеті та сайті районної ради.
5.8. Фінансове забезпечення конкурсу.
5.8.1. Видатки, пов’язані з проведенням конкурсу соціальних проектів та виконавців соціальних замовлень здійснюються за рахунок замовника соціального замовлення.
5.8.2. Кошти, передбачені для проведення конкурсу спрямовуються на :
а) фінансування проектів;
б) тиражування, канцелярські та інші організаційні видатки;
в) організація конференцій, семінарів тощо.
6.ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КОНТРАКТУ
6.1.Умови укладання соціального контракту
6.1.1.Переможець конкурсу виконавців соціального замовлення отримує статус виконавця соціального замовлення (далі – виконавця) і укладає із замовником соціального замовлення соціальний контракт.
6.1.2.Соціальний контракт підписується замовником соціального замовлення та виконавцем протягом десяти робочих днів зі дня затвердження проекту на сесії районної ради.
Соціальний контракт містить у собі наступні дані:
- відомості про сторони, які укладають соціальний контракт;
- мету соціального замовлення;
- умови соціального контракту передбачені вимогами даної Програми або положенням про соціальне замовлення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
- права та взаємні обов’язки сторін;
- механізм розв’язання суперечок;
- перелік, порядок та строки виконання виконавцем умов соціального контракту;
- об’єм, порядок та строки фінансування виконавця замовником;
- порядок та форми звітності виконавця перед замовником за виконання умов соціального контракту;
- відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов соціального контракту;
- форми та порядок контролю замовником соціального замовлення цільового використання коштів соціального замовлення;
- строки та форма поточної та підсумкової звітності;
- форма, строки та порядок проведення сторонами післяконтрактного моніторингу стану цільової соціальної групи (об’єкта соціального замовлення);
- умови та порядок доповнень, зміни та розірвання сторонами соціального контракту та інші необхідні положення.
6.2. Недійсність соціального контракту
6.2.1.Соціальний контракт на виконання соціального замовлення, укладений між замовником соціального замовлення та виконавцем за підсумками конкурсу, визнається недійсним у порядку та у випадках, встановлених законодавством України.
6.2.2.Суперечки щодо визнання недійсним соціального контракту на виконання соціальних замовлень розглядаються в судовому порядку згідно з законодавством України.
7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАМОВЛЕННЯ
7.1.Права та обов’язки органу, відповідального за впровадження соціальних замовлень.
7.1.1.Права замовника соціального замовлення:
а) приймати участь у конкурсі виконавців соціального замовлення у ролі одного з експертів, приймаючи участь у роботі конкурсної комісії з правом дорадчого голосу;
б) здійснювати контроль за змістом, строками, якістю виконання ним робіт та надання послуг згідно з умовами соціального контракту, вносити, при необхідності, свої рекомендації виконавцю щодо відхилення яке намітилося, вносити свої пропозиції координатору соціального проекту щодо обґрунтованої зміни строків та інших умов виконання соціального контракту;
в) звертатися до відповідних інстанцій з приводу прийняття заходів адміністративного та судового впливу до виконавця у випадку порушення ним умов соціального контракту;
г) оформляти та підписувати разом з виконавцем Акт здачі-приймання виконаних робіт.
7.1.2.Обов’язки замовника соціального замовлення:
а) укладення соціального контракту на виконання соціального замовлення за погодженням його з головою конкурсної комісії, з фінансовими та юридичними службами органу виконавчої влади;
б) виконувати фінансування виконавців соціального замовлення згідно з порядком, встановленим у соціальному контракті, в межах асигнувань, які щороку передбачатимуться в бюджеті за відповідними бюджетними напрямками;
в) здійснювати попереднє та остаточне фінансування виконавця за умови належного виконання ним умов соціального контракту;
г) здійснювати по кожному джерелу фінансування контроль за цільовим та доцільним витрачанням виконавцем та співвиконавцями фінансових коштів, направлених на виконання соціального замовлення;
д) у встановленому порядку надавати до фінансових органів фінансовий звіт про використання грошових коштів, які надійшли на спеціальний рахунок для фінансування робіт по соціальному замовленню;
е) здійснювати постконтрактний моніторинг стану цільової соціальної групи протягом терміну, обумовленому у соціальному контракті;
ж) здійснювати контроль за цільовим використанням матеріально-технічних ресурсів, які передані у користування виконавцю.
7.2.Права та обов’язки виконавця соціального замовлення
7.2.1.Права виконавця соціального замовлення:
а) організовувати здійснення соціального замовлення в межах передбаченого об’єму основного і додаткового фінансування та кошторису витрат при обов’язковому додержанню строків, кількісних та якісних параметрів виконаних робіт (наданих послуг) згідно з умовами соціального контракту;
б) у разі потреби залучати співвиконавців соціального замовлення із числа недержавних організацій, які рекомендовані конкурсною комісією за підсумками конкурсу, та за згодою із замовником – з числа інших юридичних та фізичних осіб;
в) звертатися до замовника соціального замовлення або до конкурсної комісії за роз’ясненням умов виконання окремих положень соціального контракту, фінансування та ін., а також мотивів прийняття замовником того чи іншого рішення відносно виконання соціального замовлення;
г) у разі невиконання замовником соціального замовлення, своїх обов’язків за соціальним контрактом використовувати усі законні методи захисту та реалізації своїх прав, включаючи звернення до конкурсної комісії та до судових інстанцій, дострокове розірвання соціального контракту.
7.2.2.Обов’язки виконавця соціального замовлення:
а) використовувати кошти, які виділені замовником соціального замовлення на виконання соціального контракту, а також додатково залучені кошти, виключно за призначенням – тільки на заходи, пов’язані з реалізацією соціального проекту;
б) вести бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність згідно з діючим законодавством;
в) при достроковому розірванні соціального контракту своєчасно повернути органу, відповідальному за впровадження соціального замовлення невикористану частину коштів, якщо інше не передбачене соціальним контрактом;
г) здійснювати післяконтрактний моніторинг стану цільової соціальної групи протягом терміну, який оговорений у соціальному контракті.
7.3.Порядок розв’язання суперечок сторін
Суперечки між виконавцем та замовником, які виникають при укладенні, виконанні, зміні чи розірванні соціального контракту, а також суперечки щодо відшкодування майнової чи іншої шкоди, розглядаються у порядку, який передбачений законодавством України.
7.4.Взаємодія суб’єктів, які беруть участь у здійсненні соціального замовлення
7.4.1.Координацію дій співвиконавців у межах конкретного соціального замовлення здійснює виконавець даного соціального замовлення, виконуючи функцію головного виконавця на основі двосторонніх договорів із співвиконавцями.
7.4.2.Координацію дій виконавця соціального замовлення з іншими учасниками виконання соціального проекту здійснює замовник соціального замовлення.
7.5.Зміна умов та розірвання соціального контракту
7.5.1.Односторонні зміни стороною умов соціального контракту, як і одностороння відмова від виконання передбачених ним зобов’язань припустима лише у випадках, передбачених соціальним контрактом чи законодавством.
7.5.2.Всі корективи в укладений соціальний контракт можуть вноситися лише за взаємною згодою замовника соціального замовлення та виконавця на основі мотивованих пропозицій, які можуть виникнути у кожної із сторін у разі об’єктивних або суб’єктивних причин у процесі виконання соціального замовлення.
7.5.3.Якщо одна із сторін вважає за необхідне змінити чи розірвати соціальний контракт, вона зобов’язана направити іншій стороні відповідну пропозицію, яку остання зобов’язана розглянути і надати відповідь в обумовлений пропозицією ініціатора термін. Зміни та доповнення умов укладеного соціального контракту оформлюються у письмовому вигляді у тому ж порядку, в якому оформлений сам соціальний контракт.
7.5.4.У випадку, якщо одна із сторін повідомляє іншу сторону, що з тієї чи іншої причини (без достатніх підстав) вона не може виконувати взяті на себе зобов’язання, то по відношенню до ініціатора такого розірвання соціального контракту застосовуються норми законодавства про відмову сторони виконувати свої обов’язки, за що по відношенню до неї застосовується цивільно-правова (майнова) відповідальність.
7.5.5.У випадку виникнення форс-мажорних обставин, які заважають однієї із сторін або обом сторонам здійснювати свої зобов’язання, передбачені соціальним контрактом, питання про подальше продовження його дії виноситься на розгляд координатора цільового соціального проекту чи голови відповідного органу місцевого самоврядування або місцевого органу державної виконавчої влади, який своїм розпорядженням може утворити спеціальну комісію для з’ясування всіх обставин справи та підготовки рекомендацій по даному питанню.
7.6.Звітність, контроль, відповідальність сторін
7.6.1.Строки та форма поточної та підсумкової звітності про виконання робіт за соціальним замовленням обумовлюються у соціальному контракті.
7.6.2.Перелік показників, за допомогою яких замовник соціального замовлення здійснює контроль за ходом виконання виконавцем умов соціального контракту, обумовлюються у контракті.
7.6.3.За невиконання або неналежне виконання однією із сторін умов соціального контракту вона несе відповідальність, передбачену соціальним контрактом та діючим законодавством.
7.7. Фінансове забезпечення впровадження соціального замовлення.
7.7.1. Фінансове забезпечення соціального замовлення здійснюється за рахунок:
- коштів місцевих бюджетів;
- коштів цільових фондів, що знаходяться у розпорядженні органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;
- позабюджетних коштів органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної виконавчої влади;
- власних та залучених коштів недержавних організацій;
- благодійних внесків та коштів з інших незаборонених законом джерел.
7.7.2. Забезпечення реалізації районних заходів та проектів щодо впровадження соціального замовлення здійснюється в межах асигнувань, які щороку передбачатимуться в районному бюджеті за відповідними напрямками.
7.7.3. Районна державна адміністрація та селищна, сільські ради забезпечуватимуть здійснення заходів щодо впровадження соціального замовлення на місцевому рівні за рахунок відповідних бюджетів.
7.7.4. Матеріально-технічне забезпечення соціального замовлення здійснюється за рахунок:
- майна замовника, (орану – відповідального за впровадження соціального замовлення), яке передається виконавцю на період виконання соціального замовлення у користування на пільгових умовах або безоплатно;
- майна виконавця (недержавної організації) – не менш 20% від загальної вартості проекту;
- майна спонсора, якого виконавець залучає до виконання соціального замовлення.
7.8. Контроль якості виконаних робіт та послуг
7.8.1. Контроль якості робіт та соціальних послуг, які виконуються та надаються виконавцем у ході здійснення соціального замовлення, здійснюється органом, відповідальним за впровадження соціального замовлення у порядку та за показниками, які обумовлені соціальним контрактом.
7.8.2. Для підсумкової оцінки якості виконаних робіт та стану цільової соціальної групи, на вирішення проблем якої спрямоване соціальне замовлення, замовник соціального замовлення може запрошувати експертів або створювати спеціальні експертні групи.
7.9.Підбиття підсумків виконання соціального контракту
7.9.1.За умови, якщо результати виконаних робіт за кількісними та якісними характеристиками відповідають умовам соціального контракту, замовником соціального замовлення оформляється Акт здачі-приймання виконаних робіт, який підписується сторонами.
7.9.2.Якщо результати роботи виконавця не в повній мірі відповідають умовам соціального контракту, за рішенням замовника соціального замовлення йому може бути надана можливість у певний строк усунути недоліки, яки мають місце, і після завершення цієї роботи повторно пред’явити їх замовнику.
8. Очікувані результати впровадження соціального замовлення.
Реалізація програми передбачає:
- створення умов для успішної соціальної адаптації населення у суспільстві;
- здійснення соціального захисту населення, яке цього потребує;
- надання соціальної, юридичної, інформаційної, медичної, освітньої та іншої допомоги громадянам;
- забезпечення можливостей для самореалізації, самовизначення різних категорій населення через залучення до роботи недержавних організації у вирішення соціальних проблем громади;
- підвищення адресності та масовості надання соціальних послуг;
- підвищення відкритості у діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- підвищення рівня участі громадян у реалізації державної політики;
- поглиблення співпраці влади з недержавними організаціями та розвиток соціального партнерства;
- розвиток громадянського суспільства.
9. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Керуючись принципами гласності, відкритості, широкої опори на громадські ресурси, організатори соціального замовлення забезпечують активне висвітлення в засобах масової інформації здійснення соціального замовлення на усіх стадіях його життєвого циклу, включаючи виявлення та формулювання актуальних соціальних проблем, проведення конкурсів серед виконавців соціального замовлення, хід робіт по реалізації проектів, оцінку підсумків виконаних робіт.
Пропозиції по внесенню доповнень/змін до Порограми надсилайте на електронну адресу Дніпропетровської районної ради:
dneprrada@dp.gov.ua
|